3-ТЯ РІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ КИЇВСЬКОГО ДІАЛОГУ

Україна в Європі

Треті Київські Діалоги проходили з 9 по 11 листопада в Берліні, в приміщенні Фонду Конрада Аденауера (п'ятниця, 9.11) та Червоної Ратуші (субота, 10.11; неділя, 11.11) на тему "Україна в Європі".

Берлін

9 – 11 жовтня 2007

Фонд Конрада Аденауера,  
Тірґартенштрассе 35, 10785 Берлін

Червона ратуша,
Ратхаусштр. 15

Відгуки в ЗМІ

Deutsche Welle, 15.11.2007
Oleksandr Sosnowskyj
"Dialog über Politik und Wirtschaft in der Ukraine"

 

TAZ, 14.11.2007
Barbara Oertel
"Wir sind ein normales Land geworden" - Interview mit Hryhory Nemyria

Референти

Томас Кунце

народився 1963р., вивчав германістику і педагогіку в університетах Єни та Ляйпцига. В 1991 році став доктором наук (предмет - Новітня історія). 1990-1995рр. - начальник іноземного відомства та відділу міського нагляду в федеральній адміністрації Ляйпцига. 1995-2000 - викладач в Константі(Румунія). З 1993р. – за сумісництвом працює викладачем . Постійне місце роботи – Фонд Конрада Аденауера.

Штефані Шіффер

 народилась 1965р. в Гайльбронні(Баден-Вюрттенберг), вивчала історію в Тюбінгені та Мюнхені. В 1992-1995 рр. Працювала проект-менеджером в неурядовій організації «Німецько-Російський Обмін» в Санкт-Петербурзі. 1997-2006 була виконавчим директором «Німецько-Російського Обміну» в Берліні. З 2007р. – виконавчий директор «Європейського Обміну».

Ян Пєкло

народився 1952р. в Кракові. Вивчав полоністику в Ягелонському Університеті в Кракові, потім працював в газеті «Краківська». В 1983-1989рр. був вчителем і психотерапевтом в психіатричній клініці для молоді, кореспондентом журналу «Тижневик» (працював в Румунії 1990р.), редактор журналу «Тумулт». З 2005р. – виконавчий директор ПАУСІ.

Катрін Ґерінґ-Екардт

народилась 1966р. в Фрідріхрода (Тюрингія). Вивчала теологію. 1989р. співзаснувала «Демократія зараз» і «Союз 90». До 1994р. – співробітниця фракції «Союз 90/ Зелені» в парламенті федеральної землі. 1995-1998 - представник «Союз 90/ Зелені» від Тюрингії. 1996-1998 – член президії, 1995-98 – помічник депутата Бундестагу Маттіаса Бернінгера, з 1998 – депутат Бундестагу, 1998-2002 – керівник фракції «Союз 90/ Зелені» в парламенті. Жовтень 2002р. – вересень 2005р.: голова фракції. З листопада 2002р.: речниця від фракції «Союз 90/ Зелені», з жовтня 2005р.: віце-президент Бундестагу і речниця з питань культури та політики від «Союз 90/ Зелені».

Богдан Соколовський

народився 1954 року на Тернопільщині. Після закінчення фізичного факультету Львівського державного університету ім. І. Франка працював учителем фізики. З 1993 р. - на дипломатичній роботі: перший секретар, радник Посольства України у ФРН; заступник, пізніше - начальник Управління економічного і науково-технічного співробітництва МЗС України, радник-посланник Посольства України в США. У 2002 р. відмовився від подальшої роботи за кордоном і повернувся до Києва. Зараз - радник Секретаріату президента України з питань зовнішньої політики.

Олена Бондаренко

народилась 1974р. в Донецькій області, вивчала історію та менеджмент в Донецьку. 1994-1995рр.:журналістка в газеті «Донецькі новини», 1995-1998рр.: редактор в ТРК «Україна», 1998 – журналістка в ТРК «Інтер-сеал», 1998-2001рр.: редактор інформаційної служби телерадіокомпанії «Новий Донбас», з 2001 по 2002 рік - помічником голови Донецької обласної ради. З січня 2002 року по 2006 рік працювала керівником прес-служби Донецької обласної ради. З травня 2006 року – народний депутат України (Партія Регіонів).

Григорій Немиря

народився 1960р. в м. Донецьк. Вивчав історію в Донецьку та Києві. 1992-1996рр. працював директором заснованого ним Центру політичних досліджень в Донецькому національному університеті.1993-1996рр. – працівник Академії наук України, 1996-1998рр. - викладач Києво-Могилянської академії.1998р.– викладав в Інституті політичних досліджень в Бордо(Франція). 2006р. – член ПАРЄ. Член президії ПАУСІ, депутат Верховної Ради, блок Юлії Тимошенко.

Бербель Кофлер

народилась 1967р. в Фрайлассінг. З 1983 по 1986 вивчала «Банківську справу». 1986-1987рр. – працювала банківським службовцем. 1987-1991рр.: вивчала інформатику в Розенгаймі, 1992-1996рр. – навчання в Зальцбурзькому університеті за напрямом «Мовознавство» (Російська та іспанська мови).1998р. – отримала ступінь доктора філософії. 1996-1999рр. – працювала в туристичній фірмі в Зальцбурзі, 1999-2001 – викладач в Москві (ДААД), 2001-2002рр. – викладач німецької та російської мов. 2002-2004рр. – викладач в громадянській школі. З 1986р. – член профспілки, член GEW i AWO. В 1991р. вступила в СПД. З 2002р. – радниця. З 2004р. – член Бундестагу, головуюча Німецько-української парламентської групи в парламенті.

Юстас Палєскіс

народився 1942р. в Самарі. 1959-1964рр. навчався на факультеті журналістики в Вільнюсі, після чого працював кореспондентом газети. 1966-1969рр. – вивчав дипломатію при Міністерстві закордонних справ СРСР. 1969-1983рр. працював в МЗС. 1983-1990рр.: працював в ЦК Компартії Литви. 1990-1992рр. – депутат парламенту. 1990-1993: викладач в Інституті журналістики Вільнюського університету, 1993-95: викладач в Інституті міжнародних відносин і політичних наук. 1993-1996рр.: радник президента Литви з питаь зовнішньої політики, надзвичайний і повноважний посол Республіки Литва в Об’єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, а також посол Республіки Литва в Португалії(1996-2001), посол в Ірландії(1997-2001). В.о. міністра зовнішніх справ Республіки Литва (2001-2004). Депутат Європарламенту, фракція Соціал-демократичної партії Європи.

Ґергард Зімон

народився 1937р., вивчав історію та славістику в університетах Ґеттінгема, Гамбурга та Блумінгтона(Індіана, США). З 1968р. науковий співробітник в Інституті сходознавства та міжнародних відносин в Кельні. 1991-2001рр.:керівник дослідницького відділу з питань Росії та інших країн СНД, провідний науковий директор в БІОст, з 2001р. – у відставці. 1985р. отримав вчений ступінь в Університеті Кельна з Новітньої історії та історії Східної Європи, з 1991р. – позаштатний професор Кельнського університету, з 2003р. – позаштатний викладач політичних наук в Боннському Університеті ім. Фрідріха Вільгельма, Мюнхенському Університеті, Університетах Берліна та Майнца. Член дослідницького центру з питань Росії в Гарвардському університеті та Інституту Кеннана в Вашингтоні.

Леся Ганжа

українська журналістка, експерт з політики культури та вільних ЗМІ, перекладач. Редактор відділу культури «Телекритики» та журналіст газет «Дзеркало тижня», «День». Теми досліджень: роль особистості в процесі переходу культурної моделі від тоталітарної до демократичної.

Олександра Андрусик

народилась 1985р. в Києві, вивчає філософію в Києво-Могилянській Академії. У 2000 році вона разом з однодумцями заснувала ММГО «Європейський молодіжний парламент — Україна», протягом 2002-2004 рр. Олександра була членом правління, у 2004 році її обрали віце-президентом, а у 2005 — президентом «Європейського молодіжного парламенту — Україна».

Мирослав Попович

народився 1930 року в Житомирі. 1953 року закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка й упродовж трьох років працював директором середньої школи. У 1956 році Мирослав Попович вступає до аспірантури Інституту філософії АН України. З 1969 року Мирослав Володимирович — завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 — директор Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. У 1992 році Мирослав Попович обраний членом-кореспондентом, у 2003 — академіком НАН України.

Конрад Шуллер

народився 1961р. в Румунії, в 15років переїхав в ФРН. Вивчав історію та економіку в Мюнхені і після дворічної служби в BBC в Лондоні в 1992р. почав працювати в «Франкфуртській загальній газеті»(F.A.Z.). Протягом 1995-2003рр. працював кореспондентом в Берліні спочатку з регіональних питань, а згодом – зовнішньої політики. В 2001р. належав до засновників «Недільної F.A.Z», в якій працював кореспондентом з питань зовнішьої політики до 2004р. З 2004р. – кореспондент F.A.Z в Варшаві з питань Польщі та України.

Сабіне Штор

народилась 1968р. в Вюрцбурзі, виросла в Людвігсвафені. Вивчала славістику, історію Східної Європи та публіцистику в Майнці. В 1990р. навчалась семестр в Сімферополі. Протягом і після навчання займалась організацією поїздок на півострів Крим. Авторка провідника «Крим». З 1995р. працювала в Міністерстві закордонних справ, 2000-2003рр.: референт з питань преси та звязків з громадскістю в Посольстві ФРН в Києві. З 2003р. перекладає з української, передовсім, твори Юрія Андруховича, а також Любка Дереша та Сергія Жадана.

Андреас Гердіна

народився 1953р. в австрійському Тіролі. 1976р. став доктором права Інсбруцького Університету(Австрія), практикувався в Інсбруці. 1987р. почав працювати в Міністерстві Закордонних Справ Австрії. Після практики в Ісламабаді та Відні, працював 1989-1993 в посольстві Австрії в Токіо. 1993 -1996 – голова австрійської місії ООН в Женеві. 1996 – 1999 рр. - робота в місії в Боснії та Герцоговині. З1999р. працює в Європейській Комісії, з середини 2003р. - керівник відділу «Європейська політика сусідства».

Вільфрід Їльґе

народився 1970р., вивчав 1990 -1996рр. історію Східної Європи, славістику і народне господарство. В рамках навчання 7 місяців навчався в Сімферополі. В 1996р. здобув академічний ступінь магістра історії Східної Європи. Після праці співробітником в Інституті Східно-словянської літератури і культури в Потсдамському університеті в 1998р. став членом наукової колегії німецького дослідницького товариства «Нова Європа» в Інституті Соціальних наук Берлінського Університету ім. Гумбольдта.

Зараз працює в Центрі гуманітарних наук, історії та культури Східної та Центральної Європи в Ляйпціґ

Франк Герольд

народився 1959 в Берліні, вивчав журналістику в Ляйпціґу.

З 1982р. – редактор в газеті «Нова Німеччина»(закордонний кореспондент в Москві).

З 1990р. – працює в «Берлінській газеті», редактор з питань зовнішньої політики(Росія та Східна Європа).

Євген Бистрицький

народився 1948р. (м.Плявіняс, Латвія). Навчався в Київському університеті ім.Т.Шевченка, філософський факультет (1971-76). З 1991р. — завідувач відділу філософії культури, етики і естетики, Інститут філософії АН України. З 1982р. — доцент Київського університету ім.Т.Шевченка. 1993-98рр. — доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія». 1993-98рр. — редактор журналу «Політична думка». 1994-98 — президент Українського філософського фонду. З 1998р. - Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» .

Олександр Богуцький

народився 1971 року у Львові. Закінчив аспірантуру геологічного факультету Львівського державного університета ім. І.Франка та факультет міжнародного бізнесу і права (2003-2005рр.) (Львівський державний університет ім. І.Франка). З 1990р. року працював продюсером, зокрема - групи «Плач Єремії», з 1991 року працював редактором на першій незалежній український радіостанції – «Радіо «Незалежність». Співпрацював з львівськими виданнями «Ратуша» та «Пост-Поступ». В 1994 році був співзасновником одного з найуспішніших медіа-проектів у Західній Україні – газети «Експрес». З 1994 року працював прес-аташе та директором по зв'язках з громадськістю в ЗАТ «Таврійські ігри». Працював над телевізійними проектами на львівській телекомпанії «Міст», на київській ТК «Золоті ворота», на Першому Національному. В 1999 році працював ведучим щоденної інформаційно-аналітичної програми «Актуальна камера» на каналі СТБ. З серпня 2000 року – генеральний директор загальнонаціонального телеканалу ICTV.

Тарас Возняк

народився 1957р., навчався в Львівському політехнічному університеті. 1983-1991рр. працював інженером. 1996-1999рр. працював у фонді «Відродження». 1994-2002рр.: керівник відділу міжнародних відносин в міській раді Львова. З 2002р. – радник губернатора Львівської області. З 1989р. – шеф-редактор журналу «Ї».

Олександр Сушко

Центр миру, конверсії та зовнішньої політики. В 1998р. отримав ступінь доктора філософії Інституту світової економіки та міжнародних відносин. З 2000р. – редактор журналу «Монітор», що випускається за підтримки Центру.

Олівер Шнакенберг

юрист за професією. Пацював в Ченнаї(Індія), Києві та Ханої, а згодом - у відділі по роботі із кадрами Міністерства закордонних справ. З 2006р. – уповновжений МЗС з візової політики, прав іноземців та біженців.

Райнер Лінднер

народився 1966р., науковий співробітник дослідницької групи «Росія/СНД» в фонді «Політика і наука»(Берлін). 1993-1997рр. навчався в аспірантурі Тюбінгського університету ім. Ебергарда Карлса, 1994-1996рр. і 1998р. – науковий співробітник фонду «Політика і наука»(Ебенгаузен). 1998-2005рр. – науковий співробітник в Констанському університеті і член правління Німецького товариства східноєвропейських досліджень. Головуючий Німецько-білоруського товариства.

Рікардо Гіючі

народився 1963р. в Монтевідео. 1988-1994рр. навчався на економічному факультеті в Берлінському Вільному університеті. 1995-2000рр. – науковий співробітник кафедри макроекономіки в Потсдамському Університеті, дослідження на теми «Теорії грошей» та «Грошова політика». З 2000р. – член німецької дорадчої групи в українському уряді. З 2003р. –керівник German Economic Team в Білорусії. З 2006р. – виконавчий директор “Berlin Economics GmbH”. З 2007р. – керівник німецької економічної дорадчої групи в Україні і радник фінансового комітету Державної Думи РФ.

Ірина Акімова

народилась 1960р., вивчала економіку в Харкові. З 1985р. викладала в Харківському технічному університеті. 1997-1998рр. працювала в Варшавському та Колумбійському університетах. В 1996-2002рр. працювала в Магдебурзькому університеті та в Фонді Олександра Гумбольдта. 1994-2004рр. : директор Інституту економічних досліджень ПРООН, 2005р. - директор Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН. З 2006р. – директор «БЕСТ» Бюро економічних та соціальних технологіій в Києві.

Ніко Ланге

народився 1975р., вивчав політологію, теорію комунікації та інформатику. Протягом 1993-2000рр. як солдат Бундесверу працював в штабах НАТО в ФРН, Данії та Польщі, приймав участь в операціях в Боснії та Герцеговині, Косово. Крім цього, працював політичним радником та референтом в Бундестазі. Позаштатний викладач міжнародної політики в Університеті Ґрейфсвальда та факультету міжнародних відносин Державного Санкт-Петербурзького університету. 2004-2006рр. представляв фонд Роберта Боша в Санкт-Петербурзі та північно-західному регіоні Росії. З 1 вересня 2006р. – співробітник фонду Конрада Аденауера, а 1грудня 2006р. – уповноважений у справах України та директор київського офісу.

Керстін Ціммер

1989-1996рр. вивчала політологію, економіку та соціологію в Фракфурті-на-Майні. 1999-2001рр. – співробітниця Фракфуртського університету в проекті «Регіональна політика розвитку в Центральній та Східній Європі: актори та інститути в Угорщині, Польщі, Румунії та Україні». З 2001 по 2005р. – науковий співробітник Інституту політології цього ж університету, де 2004р. отримала вчену ступінь. З 2005р. вона є науковою співробітницею Інституту соціології і Центру дослідження конфліктів Марбурзького університету.

Галина Усатенко

працює з 1998 року у громадському секторі. 2005-2006рр.: виконавчий директор ГО «Телекритика». Директор програм з розвитку громадянського суспільства фонду «Європа ХХІ». Теми досліджень: розвиток громадянського суспільства, розвиток громадських організацій та "мозкових цетрів", соціальні комунікації та інформаційне суспільство, освіта та просвіта.

Ірина Солоненко

отримала ступінь магістра міжнародних відносин та європейських студій у Центральноєвропейському університеті (м. Будапешт) та ступінь бакалавра історії у Національному університеті “Києво-Могилянська Академія”. Має досвід роботи в Альянсі з партнерства Каунтерпарт (програма USAID) протягом 1998 – 1999рр. та Українсько-Канадському проекті законодавчої співпраці (проект CIDA) протягом 1996 – 1997рр. Протягом 2000 – 2004 років Ірина працювала в Київському центрі Інституту “Схід-Захід”. З вересня 2003 року Ірина навчається в аспірантурі на кафедрі європейської інтеграції Академії державного управління. Протягом 2006-2007 років Ірина перебувала у науковій відпустці в університеті м. Бірмінгем (Великобританія). З травня 2004 року є директором Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

Богдан Маслич

народився 1973р. в Запоріжжі, вивчав політологію та екологію. В 1995р. був співзасновником неурядової організації «Ресурсний центр «ГУРТ» в Києві. Як тренер, консультант і фасилітатор працює з 1997 року зокрема на замовлення та для таких організацій: Academy for Educational Development, BoardSource, Abt Associates, Міністерство України у справах сім‘ї, молоді і спорту, Київська міська державна адміністрація, Український фонд соціальних інвестицій (проект Кабінету міністрів України та Світового банку), Програма розвитку ООН та інші.

Екарт Штратеншультe

народився 1952р., вивчав соціологію, політологію та германістику в Марбурзькому університеті, в 1978р. отримав ступінь доктора філософії. Після діяльності викладачем і директором Інституту трансєвропейських досліджень, а також роботи в сфері радіо- та телемовлення в міській раді Берліна, в 1993р. він очолив Європейську Академію в Берліні. З 1999р. він додатково викладає політологію та соціологію в Вільному універстеті, а також працює в магістерській програмі, яку проводять разом Вільний університет, Університет ім. Гумбольдта і Потсдамський університет.

Валерій Чалий

народився в 1970 році у Вінниці. Навчався у Вінницькому державному педагогічному інституті, історичний факультет (1992); та в аспірантурі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка, факультет міжнародного права (1995). У 1995 році — старший консультант групи помічників і референтів Президента України; Протягом 1995–1997рр. — директор міжнародних правових програм Центру Разумкова; 1997–1999 — помічник Заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України; з грудня 1999 року — директор міжнародних програм Центру Разумкова; з травня 2000 року — позаштатний консультант Комітету у закордонних справах Верховної Ради України. З січня 2002 року — член Наукової ради МЗС України. З грудня 2002 року — член Науково-експертної ради при Комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. З листопада 2006 року — заступник генерального директора Центру Разумкова.

Олексій Гарань

народився 1959р. в Києві, вивчав міжнародні відносини в Національному університеті імені Т. Шевченка. 1981-1984рр. працював викладачем в університеті. 1984-1991рр. працював в Інституті історії України АНУ. 1991-92рр. - декан-організатор факультету суспільних наук, 1993-98 - доцент кафедри політології Національного універстету «Києво-Могилянської академія». 1993-96 - керівник центру політичного аналізу, газета «День».

Райнер Штінблок

народився 1948р. в Леері, вивчав психологію, педагогіку і політологію в Гамбурзькому університеті. Член організацій VCD, BUND, GEW і член президії «Європейського Руху» в Німеччині. В партію «Союз 90/ Зелені» вступив 1983р. 1996-2000рр. – міністор екології федеральної землі Шлезвіґ-Гольштайн. 2000-2002рр. – депутат парламенту цієї ж федеральної землі. Протягом 1994-96рр. був депутатом Бундестагу. З 2002р. – знову обраний депутатом, з жовтня 2002р. – речник з Європолітики, член ПАРЄ.

Ернст Райхель

народився 1960р. в Лагосі(Нігерія), вивчав право в Боннському університеті. З 1988р. працює в МЗС, з 1990р. служив у генеральному консульстві в Санкт-Петербурзі, 1992р. – працював у відділі зі справ Росії/СНД. В 1996р. – представник в ООН. 2000р. – працював в МЗС в відділі конституційних питань ЄС, 2003р. – заступник начальника офісу генсека НАТО. З 2007р. – працює в МЗС ФРН, експерт з питань Росії, України, Білорусі, Молдови та інших країн СНД.

Аркадій Мошес

вивчав історію міжнародних відносин в Московському державному університеті, з 1998р. працював в Російській АН(Інститут європейських досліджень). З 2002р. – в Фінському інституті міжнародних відносин.

Гайке Дьорренбехер

народилась 1966р. в Нюрнберзі, вивчала політологію, історію та славістику в Берлінському вільному універстеті. Працювала в Європейській Академії в Берліні, була науковим співробітником Німецького товариства іноземної політики, замісником директора Європейської Академії. Зараз є виконавчим директором Німецького товариства східноєвропейських досліджень.

Святослав Павлюк

Протягом 15 років працює проект-менеджером, з 1996р. – робота в «третьому секторі» в Україні, Польщі, Білорусії та Прибалтиці. Заступник виконавчого директора ПАУСІ.