Як бідкатися, щоб влада не розводила руками?
В житті кожної проблеми є період, коли про неї мало хто знає. І хоча здається, що бідкатися – це просто, але не одна адвокаційна кампанія зайшла в глухий кут через відсутність належного інформування. Що ж потрібно зробити, щоб про суспільно важливу проблему, яку ви хочете вирішити, знали не тільки ваші рідні та друзі?
В цьому матеріалі ми розкажемо про декілька дієвих інструментів адвокаційних кампаній, які привертають увагу. Отож, поїхали!
Сила соцмереж
Анастасія Дем’янчук, голова Молодіжної ради Ківерцівської громади розповідає:
«Близько двох-трьох років тому в Ківерцівській громаді передбачили кошти на ремонт провулку Привокзальний, але згодом ці гроші направили на бруківку для одного з храмів. Тому, я зняла відео про цю ситуацію, а згодом опублікувала його у мережі Facebook. Воно набрало тисячі переглядів, активно коментувалося людьми і, як наслідок, дорогу таки зробили».
Подібних історій про силу соцмереж є безліч. Але ця – швидше рідкість, ніж постійна практика. Схема «один написаний і поширений допис або зняте відео _ багато уваги до проблеми _ влада відреагувала та вирішила питання» – часто не робоча. Адже соціальні мережі переповненні інформацією, і тому привернути увагу складно.
«Завжди треба розуміти, яка аудиторія проблеми. Зараз чимало людей акцентують увагу на Facebook, не враховуючи, що його симпатики постійно стають старшими і їх сприйняття світу змінюється. Наприклад, YouTube-канали можуть бути набагато ефективнішими. Викладаєте відео і якщо досягаєте своєї спільноти, то зможете з нею повноцінно комунікувати, проводити опитування. Не забувайте й про Telegram. Інформація там сприймається легко і швидко. Якщо говоримо про молодь, тоді вам треба активно користуватися Insagram та Tiktok. Водночас, я б не радив брати одну мережу. Мінімум дві», – зазначає ведучий, журналіст, публіцист, експерт з комунікації із органами влади Станіслав Безушко.
Також дуже важливо, щоб ваші дописи були максимально короткі, змістовні та конкретні. Ну і влучні фото та цікаві відео додадуть лише більше уваги.
На фото: ведучий, журналіст, публіцист, експерт з комунікації із органами влади Станіслав Безушко.
Коли мовчить влада - говорить вулиця
Вуличні акції давно стали популярною практикою адвокаційних кампаній в багатьох державах. Ми – не виняток. Право на мирні зібрання, мітинги, збори, походи й демонстрації без зброї мають всі громадяни України, за умови завчасного сповіщення місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Це право передбачене ст. 39 Конституції України.
«Якщо влада системно не реагує на вирішення того чи іншого суспільно важливого питання, то вуличні акції – дієвий спосіб привернути увагу громади, ЗМІ та посадовців. Звісно, потрібно добре продумати, які конкретні ключові повідомлення ви хочете донести цим заходом, хто буде спікером, який формат акції. Один з найяскравіших прикладів – це театралізовані заходи», – вважає керівниця громадської організації «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик.
На фото: керівниця громадської організації «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик.
До речі, на Волині є успішні кейси театралізованих акцій. Наприклад, в рамках адвокаційної кампанії проти скасування рейсів потягу Ковель-Чернівці у 2013 році, його організатори влаштували креативний перформанс. Гурт небайдужих та дівчина в українському вбранні з хлібом та сіллю зустрічали перший відновлений рейс цього потягу. Така яскрава картинка привернула увагу багатьох місцевих і всеукраїнських медіа та актуалізувала тему необхідності його курсування.
Чому моя підтримана громадою петиція не вирішила проблеми?
Багато людей переконані: якщо електронна петиція набрала необхідну кількість голосів і винесена на розгляд, то проблему обов’язково вирішать.
https://www.youtube.com/watch?v=QPAQE_WJIn4
Варто зрозуміти, що першочергове завдання такого інструменту адвокації – це привернути увагу та винести питання на повістку дня. Щоб проблема була вирішена, потрібно паралельно вдаватися й до інших дій – переговори з чиновниками та депутатами, звернення, акції, підтримка ЗМІ, тощо.
Водночас, щоб е-петиція привернула увагу, потрібно набрати необхідну кількість голосів. І ось тут варто врахувати декілька моментів.
«Насамперед треба розуміти, що е-петиції можна подати не до всіх владних органів. Лише до Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради та місцевого самоврядування. Друге – важливо знати чи має отримувач петиції повноваження на вирішення проблеми. Третє – треба добре ознайомитися з правилами її підтримки. В центральних органів влади вони одні, а на місцевому рівні – інші. Звертаю увагу й на те, що подана вами петиція має бути чіткою і конкретною. Не можу бути – побороти всю корупцію, відремонтувати всі дороги. Має бути чітка мета та конкретна проблематика», – зазначає голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація сприяння самоорганізації населення», експерт з адвокації Олексій Колесников.
Як успішний кейс він наводить приклад Сум, де за результатами петиції «Стоп шум!» місцева влада прийняла правила дотримання тиші в місті. Водночас, цього вдалося досягти не лише завдяки е-петиції, а й медійній підтримці, переговорам з посадовцями та депутатами.
Про важливий меседж
Зауважимо, що згаданих у цій публікації Анастасію Дем’янчук, Станіслава Безушко, Ірину Гайдучик, Олексія Колесникова об’єднує не лише громадська діяльність, а й участь у «Школі адвокації та партисипації». Її друга частина нещодавно відбулася (23 – 24 липня) на Волині у селі Колодяжне.
Мета заходу – покращити знання представників команд (активістів та посадовців) шести волинських громад щодо реалізації громадських ініціатив. Водночас, це лише один з етапів проєкту «Розбудова соціального капіталу громадських ініціатив в українських регіонах». Отримані теоретичні знання учасники Школи матимуть змогу закріпити на практиці, подавши на конкурс в рамках цієї ініціативи проєктні заявки. Найкращі з них будуть підтримані та реалізовані до жовтня цього року.
Так от, один з важливих меседжів заходу, який неодноразово озвучували тренери Олексій Колесников та Станіслав Безушко: єдиного ефективного інструменту адвокації, що точно привертає увагу, немає. Все залежить від ситуації та професіоналізму ваших дій.
В цій публікації ми зосередилися лише на соцмережах, вуличних акціях та е-петиціях. Проте є й інші дієві активності. Водночас привернути увагу до проблеми – це не вирішити її. Тому тільки вдало поєднавши різні інструменти в одній адвокаційній кампанії, ви зможете “вкоротити віку” тій чи іншій проблемі, і фраза «люди бідкаються – влада розводить руками» буде не про вас.
Довідково:
Школа адвокації та партисипації відбулася в рамках проєкту «Розбудова соціального капіталу громадських ініціатив в українських регіонах», що реалізується німецькою ГО «Європейський Обмін» та Міжнародним Фондом «Відродження» у партнерстві з регіональними ГО за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.
Проєкт має на меті посилити адвокаційну спроможність громадських ініціатив у Полтавській, Запорізькій, Вінницькій, Тернопільській та Волинській областях шляхом проведення тренінгів, отримання досвіду проєктного менеджменту, доступу до мереж і експертизи, а також обміну кращими практиками з інших регіонів і країн.
Матеріал підготував: Дмитро Безвербний, менеджер з комунікацій Громадської організації "Волинський Інститут Права"
Партнери
Донор
