Київський Діалог на Львівщині

Умови для старту

Львівська область — найбільший за площею та кількістю жителів регіон Західної України [1]. Тут він лідирує за основними соціально-економічними показниками. Наприклад, на Львівщині була найбільша середня заробітна плата протягом 2019 року [2], найвищий валовий регіональний продукт на душу населення [3] і найнижчий рівень безробіття у 2018 році [4].

За цими ж показниками у масштабах всієї країни Львівщина перебуває якщо не серед найуспішніших областей, то принаймні поблизу групи лідерів. Торік вона була дев’ятою серед 25 адміністративно-територіальних одиниць країни за середньомісячною заробітною платою. У 2018 році область виробила 4,98% від сукупного валового внутрішнього продукту України, а за розрахунком валового регіонального продукту на душу населення утримувала 11 сходинку. За рівнем безробіття 2018 року в Україні Львівщина посідала 5 місце (у порядку від найнижчого показника безробіття).

За рівнем розвитку людського капіталу Львівська область взагалі є одним із лідерів країни: 2017 року, згідно з інтегральною оцінкою Державної служби статистики України, регіон мав третій у державі показник [5]. Також Львівщина має доволі тісні зв’язки з іноземними країнами, зокрема в підприємницькій сфері. У 2019 році вона була п’ятою областю в Україні за обсягами експорту товарів [6].

Базуючись на вказаних даних, можна припустити, що у близькому майбутньому Львівщина і надалі матиме найкращі соціально-економічні показники та можливості для зростання у Західній Україні та одні з найвищих в Україні (особливо з огляду на європейську інтеграцію). Але для втілення цих можливостей та ефективного використання наявних ресурсів органам місцевого самоврядування і представникам їхніх громад необхідні сучасні навички керування розвитком населених пунктів і взаємодії одне з одним.

Лідерство на загал, відмінності в деталях

Водночас слід відзначити іншу особливість Львівської області на тлі решти регіонів України. Її населення демонструє високий рівень громадянської відповідальності та суспільної ініціативності. Наприклад, на усіх виборах — президентських, парламентських чи місцевих — протягом останніх десяти років Львівщина посідала щонайменше 5 місце у країні за явкою (у шести з восьми випадках сягаючи першої чи другої сходинки) [7].

Також у жителів області високий рівень громадянської активності й у позавиборчий період. Згідно з найактуальнішими даними, 2017 року за кількістю основних осередків (керівних органів) громадських організацій Львівщина була на першому місці в Україні, а за сукупною кількістю членів у таких об’єднаннях — на другому [8]. Про високу суспільну ініціативність жителів регіону опосередковано свідчать дані дослідження «Громадянське суспільство та громадяни: старі проблеми, нові виклики і перспективи» Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології (серпень 2019). Відповідно до нього, на Заході України 58% жителів — найбільша частка в Україні — вважають, що їхнім містам, селищам та селам необхідні громадські організації. Відсоток же тих, хто залучений до роботи таких об’єднань у західній частині держави, також найбільший — 13% (на противагу 8%, 7% та 2% в інших регіонах [9]).

Однак високі показники громадянської активності в області поки загалом слабко конвертуються у реальні суспільні ініціативи чи сталий активізм в окремих містах і районах поза Львовом. Так з усіх чинних громадських організацій (не лише основних осередків, але і відгалужень) регіону 41,3% нині зареєстровано у Львові. Хоча частка міста у населенні області 2019 року становила не більше 31% [10]. Цей дисбаланс сформувався за останні роки: до 2014-го лише 27,4% громадських організацій Львівщини було зареєстровано в обласному центрі. Загальна ж кількість таких об’єднань у регіоні відтоді подвоїлася [11]. Хоча слід визнати, що кількість громадських організацій у решті міст і районів Львівщини з того часу також зросла на третину.

Навчальна програма для містечок Львівщини

Спираючись на ці показники, можна говорити про різний темп розвитку громадянського суспільства у центрі та містечках Львівської області. Координатор Київського Діалогу у регіоні Станіслав Безушко також звертає увагу на різну якість активізму у Львові та на периферії. За його словами, люди, які називають себе громадськими активістами у містечках Львівської області, часто не ведуть системної діяльності у сфері суспільних ініціатив та не намагаються впливати на рішення місцевої влади у розвитку населених пунктів.

Більшості ж з наявних громадських активістів у малих містах чи людей, які зацікавлені у такій діяльності, бракує необхідних навичок для реалізації свого потенціалу й утілення його у конкретних ініціативах. Наприклад, вони можуть бути не знайомі з ефективними способами комунікації з місцевою владою та іншими жителями містечок. Часто активісти не вміють складати проєктні заявки або організувати управління їхнього втілення. Подекуди їм бракує інструментів аналізу актуальної ситуації у тій чи іншій сфері життя свого населеного пункту. Інколи таким громадянам потрібна ресурсна підтримка з боку міської влади, декілька однодумців і перший успіх у суспільних ініціативах.

Для задоволення потреб у цих компетенціях 2019 року Київський Діалог запропонував чотирьом малим містам Львівської області — Бориславу, Великим Мостам, Трускавцеві та Червонограду — навчальну програму з інструментів громадської участі. Це сталі механізми комунікації влади та жителів міста. Вони дозволяють громадянам долучатися до рішень місцевого самоврядування і впливати на розвиток своїх населених пунктів, а керівництву — оперативно реагувати на запити містян.

Кожне місто-учасник відправило на програму команду, у складі якої обов’язково мали бути представники різних аудиторій: активісти, бізнес, депутати та працівники місцевих рад. Навчання складалося із шести тренінгів, присвячених вивченню громадської думки, комунікаціям влади та громади, проєктному менеджменту і створенню успішних заявок. Також команди протягом програми намагалися запровадити інструменти громадської участі у своїх містах.

Борислав

Місто у центрі Львівщини. Шосте за кількістю населення в області — майже 34 тисяч осіб. Колишній центр нафтогазової промисловості, сьогодні Борислав переживає економічний занепад та шукає нових шляхів розвитку. Один зі способів генерації ідей з розвитку міста та заощадження коштів є створення інструментів громадської участі, електронної демократії та відкритих даних. Тим паче, що всього за 15 кілометрів від міста розташовано Дрогобич — один із лідерів України за впровадженням таких сервісів. Представники Бориславської міської ради постійно спілкуються з дрогобицькими колегами.

На навчальну програму Київського Діалогу бориславська команда подавалася з ідеєю запровадити громадський бюджет. Після перших тренінгів виявилося, що Положення про цей конкурс у місті вже розробив відділ освіти, не проінформувавши колег та громадськість про такий намір. Учасники навчальної програми Київського Діалогу з Борислава ініціювали передачу цього інструмента у відділ розвитку міста. Водночас організатори програми консультаційно допомогли команді міста внести зміни до Положення та оптимізувати процедуру реалізації громадського бюджету, провести інформаційну кампанію та, власне, перше голосування.

Хоча організатори громадського бюджету Борислава відмовилися від паперового голосування, повністю перевівши його в онлайн, 17 проєктів бюджету набрали 4998 голосів. Це рекорд серед міст Львівської області, якщо не брати до уваги її центр (попередній належав Дрогобичу — 1982 голоси).

Великі Мости

Містечко на півночі Львівської області. Населення — трохи понад 6 тисяч осіб. Із 2017 року — центр об’єднаної територіальної громади з 11 селами. До старту навчальної програми Київського Діалогу тут діяли всього 5 громадських організацій. Вони майже не контактували з міською владою, суттєво не впливаючи на рішення у місті.

Водночас влада міста тривалий час виношувала ідею запровадити громадський бюджет. Він мав би стати інструментом, який би активізував жителів міста реалізовувати власні ініціативи, долучатися до роботи міської ради та генерувати ідей з розвитку. Зі створенням ОТГ ця потреба ще більше загострилася.

За час навчання на програмі Київського Діалогу команда Великих Мостів підготувала Положення про громадський бюджет, у якому передбачила подання та реалізацію проєктів від сіл своєї громади. Цей документ винесли на сесію міської ради, але через опозицію деяких депутатів його не можуть ухвалити вже протягом кількох місяців. Водночас, за словами заступника міського голови Романа Мармаша, завдяки навчальній програмі Київського Діалогу у місті склалася ініціативна група працівників міськради та активістів, готових у майбутньому співпрацювати не лише за темою громадського бюджету.

Трускавець

Курортне місто у центрі Львівської області, розташоване за 10 кілометрів від Борислава. Завдяки розвинутій рекреаційній інфраструктурі Трускавець має непогані перспективи розвитку в близькому майбутньому. Однак для конструювання різностороннього зростання місту потрібно зокрема акумулювати ідеї від містян.

Трускавець мав успішний досвід, коли одна з міських громадських організацій виграла кошти для реалізації проєкту від Українського культурного фонду. Тож команда міста за допомогою навчальної програми Київського Діалогу вирішила створити локальний конкурс проєктів громадських організацій. Після консультації організаторів ініціативна група відмовилася від ідеї. Оскільки загалом у місті мала кількість громадських організацій, цей конкурс міг би перетворитися на змагання одних і тих же осіб.

Тому учасники з Трускавця внесли зміни до бюджету громадських ініціатив (громадського бюджету) міста, щоб зробити його ефективнішим. Вони провели його публічні обговорення, спростили процедуру подання проєктів, передбачили інформаційну кампанію про конкурс та організували навчання для жителів міст, які хотіли б узяти участь. Також вони залучили громаду до написання заявок на Конкурс обласних мікропроєктів від Львівської обласної ради.

Зрештою ця команда подала заявку на конкурс мініґрантів Київського Діалогу. Вони планували створити публічний простір в одному із житлових масивів. Для цього необхідно було провести опитування жителів та громадські обговорення, визначити потреби в облаштуванні території та презентувати результати. Також проєкт передбачав комплексне планування території, геодезичну зйомку перепадів висот, ситуаційний план з нанесенням підземних комунікацій та розробку ландшафтного дизайну. Кошти для цього команда отримала, потрапивши до числа переможців конкурсу мініґрантів.

Червоноград

Місто на півночі Львівської області, третє за кількістю жителів у регіоні — приблизно 67 тисяч осіб. Червоноград — центр вуглевидобувної промисловості. Через дедалі більше скорочення попиту на цей вид палива у місті зростає соціальна напруга та погіршується загальна економічна ситуація. Водночас Червоноград має значний людський капітал для розвитку. Тому міській владі наразі необхідно встановити щонайкращі умови для його застосування у розбудові майбутнього червоноградської громади.

До початку навчальної програми Київського Діалогу на Львівщині у Червонограді вже існував громадський бюджет. Тож команда міста сконцентрувалася на впровадженні іншого інструмента. Червоноградським владі та громаді бракувало сервісу для легкої, впорядкованої та стабільної комунікації одне з одним. Тому тут вирішили створити електронний кабінет жителя — сервіс «Е-ПРИЙМАЛЬНЯ». За його допомогою громадяни могли б оперативно дізнаватися важливу для себе інформацію та створювати запити на рішення чи послуги до конкретних посадовців місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що ідея електронного кабінету жителя давно зріла в працівників міської ради Червонограда, там не знали, як правильно влаштувати цей сервіс та як узгодити його зміст і функції з громадою. Водночас у рік, коли червоноградська команда подалася на навчання до Київського Діалогу, у місті почали реалізацію Антикорупційної ініціативи ЄС. Впровадження електронного кабінету жителя представники міської ради планували включити в цей проєкт. Відповідно, їм було потрібно чітко прописати процедуру запровадження та цілі цього сервісу. Із цим їм допомогли організатори навчальної програми Київського Діалогу.

Покликання:

1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Державна служба статистики України: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf

2. Середня заробітна плата за регіонами за місяць. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm

3. Валовий регіональний продукт. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/04/zb_vrp_2018.pdf

4. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2018 році. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/rp/rp_reg/reg_u/rbn_2018_u.htm

5. Регіональний людський розвиток Статистичний збірник. 2018. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/09/zb_rlr2017_pdf.pdf

6. Регіональні обсяги зовнішньої торгівлі товарами у 2019 році. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/zd/oet/oet_u/oet2019_u.htm

7. Хід голосування по регіонах України. Вибори Президента України 17 січня 2010 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011.html Хід голосування по регіонах України. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011.html Хід голосування по регіонах України. Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp063pt001f01=900.html Хід голосування по регіонах України. Позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року. Центральна виборча комісія України: https://cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp001 Хід голосування по регіонах України. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp063pt001f01=910.html Зведена інформація про кількість виборців, які отримали бюлетені на виборчих дільницях. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року. Інформація станом на 09:55 26 жовтня 2015. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/yavka_po_reg_vm_2015.pdf Активність виборців на 20 годину. Вибори Президента України 31 березня 2019 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp063pt001f01=719.html Активність виборців на 20 годину. Вибори Президента України. Повторне голосування 21 квітня 2019 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp063pt001f01=720.html Хід голосування по регіонах України. Позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року. Центральна виборча комісія України: https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp063pt001f01=919.html

8. Діяльність громадських організацій в Україні у 2017 році. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_go_2017.pdf 

9. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року. Опитування фінансово підтримане Міжнародним Фондом «Відродження»: https://dif.org.ua/article/gromadyanske-suspilstvo-v-ukraini-poglyad-gromadyan 

10. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 січня 2020 року та середня чисельність у 2019 року. Львівська область. Державна служба статистики у Львівській області: https://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/thematics_op.php?cod=18&v_p1=15&year1=2019&submit=%C2%E8%E1%F0%E0%F2%E8

11. Громадські організації Львівської області. Реєстр громадських об’єднань. Міністерство юстиції України: https://rgo.minjust.gov.ua/