Київський Діалог на Миколаївщині

Можливості розвитку

Завдяки підприємствам кольорової металургії, машинобудівної та харчової промисловостей, атомної енергетики, великим сільськогосподарським компаніям та численним портам Миколаївська область стабільно випереджає чимало регіонів України за основними господарчими показниками. Проте ніколи не досягає лідерських позицій. Так 2018 року за обсягами валового регіонального продукту Миколаївщина була на 12 місці серед 25 адміністративно-територіальних одиниць України. Це 2,24% від сукупного валового внутрішнього продукту України. А за розрахунком ВРП на душу населення тоді регіон посідав 10 сходинку [1]. Також у 2018 році на Миколаївщину припало 1,75% капітальних іноземних інвестицій в Україну, що є 13 показником [2].

За основними соціально-економічними параметрами Миколаївська область також перебуває посередині всеукраїнських «рейтингів». Два роки тому область посідала 7 місце за обсягом середньомісячної заробітної плати [3]. Тоді ж регіон був 9 за заборгованістю у виплатах працівникам [4]. Також Миколаївщина 2018 року посідала 12 місце в Україні за рівнем безробіття (за порядком від найнижчого до найвищого) [5].

Тож загалом Миколаївська область має непогані можливості для розвитку регіональної інфраструктури та всебічної розбудови міст. Але цей потенціал, разом з найбільшими промисловими потужностями та сільськогосподарськими виробниками, розташований у декількох населених пунктах регіону. Це відображається у соціально-економічних показниках різних територій області. Так лише в одному місті та одному районі 2018 року була вища середньомісячна заробітна плата, ніж у Миколаєві. Це Южноукраїнськ, в якому розташовано атомну електростанцію, і Вітовський район, що межує з обласним центром і де зареєстровані великі харчові виробники. У 9 містах і районах області середньомісячна зарплата була нижча на 14–25%, ніж у Миколаєві, у решти 12 — на 26–37%. Це не означає, що регіон потребує штучного вирівнювання соціально-економічних показників. Це свідчить про потребу переосмислення можливостей малих населених пунктів Миколаївщини та застосування нового підходу до планування їхнього розвитку.

Потреби змін

Незважаючи на непогані економічні показники, у цілому жителі Миколаївської області низько оцінюють ступінь розвитку свого регіону та низку послуг, які надають для населення. Про це, зокрема, свідчить опитування «Портрети регіонів» соціологічної групи «Рейтинг», проведене наприкінці 2018 року [7].

Так жителі Миколаївщини найгірше в Україні оцінювали стан доріг і соціальний захист у своїй області. Одним з останніх у цьому опитуванні (2–5 місце з кінця) їхній регіон був за параметрами екології, медицини, підтримки молоді та розвитку промисловості. Також низько жителі міст і сіл Миколаївщини оцінювали роботу голів своїх населених пунктів: 4 місце з кінця. Зрештою, і рівень можливостей у регіоні вони визначали як низький: відпочивати та проводити дозвілля — останнє місце, знайти роботу — третє з кінця, жити в безпеці — п’яте з кінця, займатися підприємництвом — четверте з кінця, досягти успіху — передостаннє.

Детальний розгляд цього дослідження демонструє, що більш песимістично до ситуації у своїх населених пунктах та області ставляться жителі малих міст, а не обласного центру [8]. Так 35% миколаївців були або цілком, або радше задоволені роботою міського голови. Серед опитаних жителів малих міст таких було 22%. Гірше вони оцінювали й основні можливості у порівнянні з громадянами з обласного центру, такі як жити в безпеці, відпочивати та проводити дозвілля, досягти успіху, знайти роботу й займатися підприємництвом. І лише за останнім параметром різниця між Миколаєвом і малими містами була меншою на один пункт за десятибальною шкалою.

Усе це зайвий раз свідчить про необхідність змінити підхід до планування розвитку малих населених пунктів Миколаївщини. Вочевидь, це стосується як побудови місцевої економіки, так і задоволення побутових потреб містян і селян. Вирішення цих проблем може принести реформа децентралізації влади. Створення об’єднаних територіальних громад надає місцевим управлінцям більше ресурсів для розвитку та більше повноважень, щоби ними розпоряджатися.

Ймовірно тому за темпами проведення децентралізації Миколаївська область випереджає більшість областей України. На кінець 2019 року 51,2% площі регіону займали добровільно створені ОТГ — сьоме місце у державі. Властиво, таких показників Миколаївщина досягла завдяки малим населеним пунктам. Лише 28,4% населення області мешкає у новостворених громадах [9]. У 4 із 6 найбільших міст регіону досі немає ОТГ: Миколаєві, Южноукраїнську, Первомайську та Очакові. Сукупно їхня частка у населенні всієї області становить 53,6%.

Навчальна програма для Миколаївщини

Децентралізація відкриває перед локальними управлінцями нові фінансові та адміністративні можливості. Вона також вимагає залучення щонайбільшої кількості громадян до прийняття рішень на місцевому рівні. Адже зі збільшенням повноважень зростає відповідальність голів міст і сіл перед своїми виборцями, значну частину яких вони знають в обличчя. До того ж прийняття дієвих рішень, визначення пріоритетів розбудови населених пунктів і забезпечення сталого розвитку неможливі без залучення громади.

Однак, як зазначає координаторка Київського Діалогу на Миколаївщині Дар’я Фрич-Алчіна, громадська активність у містах її регіону нині радше є справою поодиноких жителів, аніж значної кількості. У цьому компоненті область поступається багатьом іншим в Україні. Отже, є потреба стимулювати громадян бодай до найменшої участі в житті своїх населених пунктів, демонструвати, що їхні міста й села здатні на зміни.

За словами Дарії Фрич-Алчіної, цей процес доречно починати зокрема зі створення громадських просторів. По-перше, трансформація чи реалізація нових «третіх місць» — крім дому та роботи — відкриває жителям альтернативні майданчики для взаємодії одне з одним і пошуку нових знайомств. Це важливо для формування місцевої ідентичності та згуртованості. По-друге, відкриття громадських просторів — наочна демонстрація змін у населених пунктах. По-третє, жителі можуть доєднатися до їх творення на будь-якому етапі: планування (через активну участь та опитування), побудови (через надання ресурсів чи участь у роботах) і покращення (через пропозиції). Цю модель можна застосовувати для залучення громадян до процесів в інших сферах міського життя. Зрештою, більшість малих міст і сіл Миколаївщини потребують створення нових «третіх місць». Адже вони або відсутні, або не оновлювалися протягом багатьох десятиліть, не відповідаючи сучасним вимогам до громадських просторів, стандартам безпеки та потребам людей у дозвіллі.

Тому 2019 року Київський Діалог запропонував малим населеним пунктам Миколаївської області навчальну програму з основ урбаністики та створення «третіх місць». На неї оголосили відкритий набір: від міста могли подаватися команди на 3–6 учасників, які, бажано, мали б складатися з громадських активістів, працівників міських рад, депутатів та підприємців. Головним критерієм відбору була готовність створити публічний простір у своєму населеному пункті за результатами програми.

До участі відібрали п’ять команд — Вознесенська, Галицинівської ОТГ, Казанки, Кам’яного Моста та Снігурівки. На учасників очікували шість дводенних тренінгів, що мали познайомити їх з принципами розробки та етапами створення функціонального, потрібного жителям громадського простору. Також команди могли подати власні проєкти на конкурс мініґрантів Київського Діалогу та виграти кошти для їх реалізації.

Вознесенськ

Місто на північному заході Миколаївської області із 35 тисячами жителів. Найбільший населений пункт серед учасників навчальної програми Київського Діалогу в 2019 році. Вознесенськ є важливим торговельним й агропромисловим центром регіону. У його околицях, зокрема, розташована найпівнічніша точка для промислового судноплавства на річці Південний Буг.

Зі створенням ОТГ у місті почали реалізувати чимало проєктів у сфері розвитку місцевої економіки, підтримки громадянського суспільства, культури та енергоефективності. Представники молоді Вознесенська брали участь у програмах Київського Діалогу 2017 та 2018 року. На тренінги в 2019-му від міста подалася команда з трьох осіб. Через брак людей їм не вдалося створити громадський простір за результатами тогорічної програми. Але вони й далі співпрацюють з Київським Діалогом у рамках нового етапу.

Галицинівська ОТГ

Галицинівська сільська рада межує з Миколаєвом, тож її жителі добре знайомі з можливостями міської інфраструктури. Зі створенням ОТГ у її керівництва з’явилися фінансові можливості втілити подібні проєкти. Так у громаді бажали створити майданчики для розвитку сучасних творчих навичок і компетентностей у молоді. Для цього в усіх її школах вирішили облаштувати медіацентри — студії для зйомок і монтажу фільмів. Також у цих установах мали відбуватися експрес-курси із журналістики, фото- та відеомайстерності.

Такий проєкт вимагає багато ресурсів. Тому представники громади стали шукати навички для його втілення та фінансування з різних джерел. Одним з таких стала навчальна програма та конкурс мініґрантів Київського Діалогу. За допомоги німецько-української платформи у селі Лимани Галицинівської ОТГ восени 2019 року відкрили медіацентр «NOVA». Також фінансування цього проєкту забезпечили місцевий бюджет, Програма USAID «DOBRE» та представництво DVV International в Україні. До кінця року ще у чотирьох селах громади з’явилися схожі центри.

Казанка

7-тисячне селище на північно-східному краї Миколаївської області. Основа економіки Казанківського району та, віднедавна, Казанківської ОТГ — сільське господарство. За обсягами середньомісячної заробітної плати 2018 року ця частина Миколаївщини була на 7 місці серед 24 районів і міст обласного значення. Незважаючи на непогані перспективи господарчого розвитку, Казанка має брак досвідчених управлінців і слабкий громадський сектор. Через це із моменту створення ОТГ тутешня селищна рада приділяє велику увагу навчанню персоналу менеджменту процесів у різних сферах місцевого розвитку та бере участь у ряді міжнародних ґрантових проєктів. Уперше у програмах Київського Діалогу казанківська громада взяла участь 2019 року.

У Казанці не було сучасного громадського простору, де жителі могли б безпечно проводити дозвілля, а громада — організовувати спільні заходи. Тож учасники із селища подали на конкурс мініґрантів проєкт мультифункціонального громадського простору «Є_своє». На ньому можна було б проводити фестивалі, кінопокази, виставки, збори, обговорення. Також в інший час цим простором у парку мали б змогу користуватися жителі, зокрема ігровими та спортивними майданчиками. Простір було б облаштовано системами відеонагляду для безпеки. Також усі його локації мало бути створено з урахуванням потреб людей з інвалідністю.

Ця ідея увійшла до числа переможців конкурсу мініґрантів Київського Діалогу 2019 року. Також частину витрат на неї профінансував бюджет Казанківської громади. Проєкт реалізували наприкінці літа 2019.

Кам’яний Міст

Селище на північному заході Миколаївської області неподалік Первомайська. Центр ОТГ, населення якої — майже чотири тисячі осіб. З огляду на децентралізацію, кам’яномостівська громада отримала нові ресурси для підтримки та розвитку об’єктів соціальної інфраструктури. Тож тут вирішили створити простір, у якому можна було б проводити заходи для жителів усіх населених пунктів ОТГ і вікових груп. Його мали облаштувати в бібліотеці Кам’яного Мосту.

Відповідний проєкт команда селища подала на конкурс мініґрантів Київського Діалогу. Частину витрат мали профінансувати з бюджету ОТГ. Ідея створення простору на базі кам’яномостівської бібліотеки виграла ґрант. Тож тепер у громаді є місце, де жителі можуть збиратися на різні заходи для освіти, обміну думками та генерації ідей.

Снігурівка

Місто на східному краї Миколаївської області з населенням майже 13 тисяч осіб. Рік тому тут утворили ОТГ. Основа її економіки — сільськогосподарська та харчова промисловість.

Із 2017 року громадські активісти та працівники комунальних установ Снігурівки беруть участь у програмах Київського Діалогу (усі вони так чи інакше стосувалися питань урбаністики). Тож 2019 року тутешня команда також зголосилася на навчання.

Здобувши знання з облаштування громадських просторів, учасники зі Снігурівки вирішили створити літній майданчик біля місцевого Будинку творчості дітей та юнацтва. Насамперед це мало бути місце для заходів установи, тож реалізацію ідеї профінансували з її фондів. Але також цей майданчик став громадським простором, у якому на дозвіллі збираються жителі чотирьох сусідніх мікрорайонів.

Покликання:

1. Валовий регіональний продукт у 2018 році. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/04/zb_vrp_2018.pdf

2. Капітальні інвестиції за регіонами за 2010-2018 роки. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ibd/kinv_r_rik/kinv_r_rik_u.htm

3. Середня заробітна плата за регіонами за місяць. Державна служба статистики України: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm

4. Заборгованість із виплати заробітної плати (за видами економічної діяльності, по регіонах, за категоріями підприємств, джерелами фінансування, організаційно-правовими формами господарювання). Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/gdn/svzp/arh_svzp_u_19.htm

5. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2019 році. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/rp/rp_reg/reg_u/arh_rbn_u.htm

6. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників за 2010-2019 роки. Головне управління статистики у Миколаївській області: http://www.mk.ukrstat.gov.ua/stat_inf/rayon/rn_zarpl/rn_zarpl.htm

7. «Портрети регіонів»: Підсумки. Зведені дані, порівняльний аналіз між областями. Соціологічна група «Рейтинг»: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/portrety_regionov_itogi_svodnye_dannye_sravnitelnyy_analiz_mezhdu_oblastyami.html

8. «Портрети регіонів»: Підсумки. Миколаївська область. Соціологічна група «Рейтинг»: http://ratinggroup.ua/research/regions/portrety_regionov_nikolaevskaya_oblast.html

9. Дані Міністерства розвитку громад і територій України: https://decentralization.gov.ua/areas