Київський Діалог на Закарпатті. Молодіжна політика як засіб створення громадського активу майбутнього

Закарпаття має все, щоби бути локомотивом налагодження співпраці України з європейськими сусідами. В області – міжнародні кордони, а також давні ділові та особисті зв’язки з іноземними партнерами. Однак ці обставини поки не стали однозначними факторами розвитку Закарпаття. Радше, породили проблему. Жителі регіону лояльні до виїзду за кордон для тимчасового чи постійного працевлаштування.

Особливе місце у цьому процесі у закарпатської молоді. З одного боку, вона є наймобільнішою групою населення, якій найпростіше виїхати на тривалий час чи назавжди з рідних міст. З іншого боку, за умов активної міграції представників інших вікових груп, саме молодь має перебрати на себе роль рушія розвитку своїх громад (не лише обласного центру).

Це створює довгострокові демографічні ризики для Закарпатської області та ставить під сумнів перспективи розвитку більшості населених пунктів регіону. Київський Діалог запропонував маленьким містам Закарпаття навчальну програму із молодіжної політики, що здатна акумулювати потенціал громадського активізму молоді та може надати їй інструменти реалізації ідей у своїх громадах.

Останні, середні та перші

Особлива спроможність Закарпаття до налагодження міжнародних контактів обумовлена історичним, етнонаціональним та географічним факторами. За останнє століття територія краю повністю чи частково входила до складу щонайменше 6 держав. Також Закарпатська область – один із регіонів України з найбільш різноманітним етнонаціональним складом населення. Майже 20% її жителів складають представники національних меншин. Зрештою, це єдиний регіон України, що межує одразу із чотирма іншими державами. Усі вони є членами Європейського Союзу – Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина (відповідно, румунська, словацька та угорська громади Закарпаття є одними із найчисленніших).

Водночас, можна стверджувати, що ці особливості на Закарпатті не використовують вповні як переваги для розвитку. Область поступається більшості регіонів України за основними соціально-економічними показниками. Протягом 2010-2018 років на неї припадали в середньому лише 1,22% усіх капітальних іноземних інвестицій в Україну (максимальне значення – 1,38%). За цим показником два роки тому Закарпатська область була на 21 місці серед 25 адміністративно-територіальних одиниць держави.

Ці показники можна частково пояснити малою площею Закарпатської області (передостання в Україні) та малою кількістю населення (14 місце в Україні) відносно інших регіонів. Однак 2017 року за обсягом валового регіонального продукту на душу населення Закарпаття було на третьому з кінця місці у країні. Середньомісячний рівень безробіття в області 2018 року сягав 10,3%. Протягом 2019 року середня заробітна плата закарпатців складала 9215 гривень. За цими показниками Закарпатська область не вирізняється серед інших регіонів України, маючи 15 та 11 місця відповідно. Зрештою 2019 року вона була першою за обсягом базових дотацій з державного бюджету в обласні.

Усі ці фактори, зокрема, склали сприятливі умови для активної трудової міграції жителів Закарпатської області за кордон.

Ужгородська панорама. Фото: Сергій Гудак

Містечка та молодь

Координатор навчальної програми Київського Діалогу у Закарпатській області Микола Яцков пригадує, як перед її початком готував паспорти міст регіону. Зокрема він проводив інтерв’ю з представниками місцевих рад. Часто управлінці називали міграцію ключовим викликом, який може підважити розвиток містечок області у майбутньому. Адже, за їхніми словами, сьогодні населені пункти втрачають не лише економічно активне населення, але й громадську ініціативу та ідеї.

Статистики, що оцінювала б темпи трудової міграції з України за кожною областю, наразі немає. Більше того, дослідники цього явища не можуть зійтися щодо його загальних масштабів, називаючи різну кількість українських громадян, які виїхали остаточно чи тимчасово для працевлаштування за кордон.

Приблизну оцінку масштабів трудової міграції населення України за різними територіальними зонами держави на 2015-2017 роки дала Державна служба статистики. Так на Західну Україну потенційно припало більше 69% усіх українських громадян, які виїхали на роботу за кордон за цей період. Можемо припустити, що значну частку цих людей склали жителі Закарпатської області. Хоча варто зазначити, що це не призвело до скорочення населення регіону. Закарпаття – одна з небагатьох областей України, в якій протягом останніх десяти років спостерігали незначний приріст населення або його скорочення не більше, ніж на 1%.

Згідно зі згаданою оцінкою Держстату, люди 15-25 років є однією з найменш численних вікових груп серед тих, хто наважився на працевлаштування за кордоном. Лідерство тут належить трудовим мігрантам 40-49 та 50-59 років. 

Якщо застосувати цей розподіл до Закарпатської області, то можна стверджувати, що поки область мало втрачає молодіжний потенціал через виїзд громадян за кордон. Але саме через цю соціальну групу проходить лінія зіткнення боротьби містечок області за конфігурацію свого майбутнього.

По-перше, слід враховувати внутрішню міграцію та виїзд молодих людей із малих міст до обласних центрів України. Там їм пропонують більше різноманіття освітніх та професійних можливостей. По-друге, будуючи плани на майбутнє зараз, молодь Закарпаття одразу закладає варіант виїзду за кордон як одну з найбільш перспективних стратегій самореалізації. Оскільки вона стає свідком активної трудової міграції старших земляків та їх професійних і фінансових здобутків.

Зрештою, це наймобільніша соціальна група. У випадку старших заробітчан, частіше говорять про циклічну міграцію, тобто про сезонний виїзд за кордон. За таких умов, ці громадяни продовжують сприймати рідні містечка як основне місце проживання та вкладають зароблений за кордоном капітал у них. Молодь же має більше шансів на безповоротний виїзд, завдяки щойно здобутій освіті та відсутності спроб самореалізації «вдома».

Авжеж, значна частина молодих людей зберігає зв’язок із рідними населеними пунктами. Але свою громадську, економічну, культурну та інші активності провадять вже поза їх межами. Таким чином, вони перестають бути дієвою силою розвитку малих міст Закарпаття. Враховуючи наведені вище дані, можна припустити, що ця тенденція знаходитиме більше й більше підтвердження протягом наступних років.

Тож сьогодні одне із найважливіших завдань для малих міст Закарпаття – забезпечити молодь способами самореалізації у рідних населених пунктах. Очевидно, остаточне вирішення цієї задачі перебуває не на рівні містечок, а потребує зміни ситуації в області та країні загалом. Однак у провінції можуть розробити механізми послідовної молодіжної політики та надати молоді знання із реалізації власних проєктів у своїх громадах.

Навчальна програма для міст Закарпаття

Скільки б влада містечок не була зацікавлена у цих кроках, вона не завжди має змогу забезпечити молодих людей необхідним досвідом і навичками через брак компетенцій чи ресурсів у себе. Тому Київський Діалог 2019 року запропонував п’яти малим містам Закарпаття – Виноградова, Іршави, Перечина, Тячева та Хуста – навчальну програму із молодіжної політики.

Вона включала тренінги із проєктного підходу у вирішенні проблем громади, інструментів участі молоді у місцевому самоврядуванні, лідерства, перемовин і презентації ідей жителям міст. Було два навчальних модулі однаково змісту, на кожен обирали нову групу учасників. Так організатори намагалися створити якомога більші команди молоді, що в майбутньому могли б взяти відповідальність за реалізацію ідей та ініціатив у містечках.

По завершенню навчань кожна команда отримала навички з підготовки та реалізації проєктів розвитку громади, знання інструментів оцінки впливу на громаду та форми участі молоді, про успішні молодіжні ініціативи та молодіжні ради в Україні, навички лідерства, ведення ефективних переговорів та презентацій ідей. Зрештою, міста отримали перші втілення нової молодіжної політики.

Виноградів

Місто на півдні Закарпатської області, центр Виноградівського району, що межує з Румунією та Угорщиною. Четвертий за кількістю жителів населений пункт регіону (трохи більше, ніж 25 тисяч осіб). Оскільки у Виноградові ще не створено об’єднану територіальну громаду, а саме місто не має статус обласного, то тут сильні управлінські позиції зберігає районна державна адміністрація. Саме її представники перед навчальною програмою виявляли найбільший інтерес до впорядкування молодіжної політики та впровадження проєктів у цій сфері.

Виноградів спершу був резервним містом у списку учасників. Але після того, як на другий модуль навчальної програми не змогли відібрати достатню кількість учасників із Хуста, команда виноградівської молоді взяла участь у тренінгах. Через пізній старт у місті не встигли створити Молодіжну раду, лише розпочавши обговорення її формату. Однак наприкінці лютого 2020 року тут відкрили Молодіжний хаб – простір, де молодь Виноградова може проводити заходи, навчатися, збиратися для обговорення своїх ідей.

Іршава

Місто у центрі Закарпатської області, центр об’єднаної територіальної громади. Має відносно невелике число населення – трохи більше 9 тисяч осіб. Іршавська молодь демонструє високу здатність до самоорганізації та громадської активності, регулярно беручи участь у відповідних тренінгах та ініціюючи співпрацю з міською владою. Зі свого боку, влада Іршави також демонструє готовність реалізувати спільні проєкти з молоддю. Але ця співпраця ніяк не могла перейти в конструктивне русло. Наприклад, 2018 року міська рада Іршави виділила 15000 гривень на молодіжні ініціативи, але активісти не спромоглися застосувати ці кошти.

Ще до початку навчальної програми Київського Діалогу у місті створили Молодіжну раду. Але після встановлення цієї інституції ані представники місцевого самоврядування, ані активісти вповні не розуміли, як її ефективно використовувати для реалізації проєктів та формування молодіжної політики в громаді. Навчальна ж програма Київського Діалогу допомогла учасникам цього органу чіткіше сформулювати свої завдання та інструменти їх досягнення.

Водночас проєкт громадської організації «Іршавщина» виграв міні-ґрант Київського Діалогу. Його ідея – продемонструвати, як може збільшитися зайнятість населення від реалізації туристичного потенціалу Іршавської громади. Так ініціатори проєкту прагнули боротися із відтоком молоді з містечка. Вони провели мапування визначних місць Іршави та створили промо-відео міста. Також у рамках проєкту активісти організували круглий стіл для представників міської влади, місцевого бізнесу та Молодіжної ради. Його учасники обговорили створення стратегії розвитку туризму в Іршавській громаді. Зрештою, ініціатори проєкту провели два навчальних тренінги для молоді міста про гостьовий зелений туризм та особливості роботи гіда під час супроводження туристичних груп.

Також наприкінці лютого 2020 року тут відкрили Молодіжний хаб.

Перечин

Місто, розташоване у передгір’ї Карпат на північному сході Закарпатської області. Населення – майже 7 тисяч осіб. Влада Перечина, особливо після створення об’єднаної територіальної громади із центром у місті, активно налагоджує співпрацю з активістами та громадою загалом. На певному етапі тутешні управлінці відчули, що жителі міста недостатньо активно йдуть на співпрацю з міською радою, невповні використовують потенціал генерування ідей із розвитку міста. Особливо це стосувалося молоді.

Перед стартом навчальної програми Київського Діалогу тут почали формування Молодіжної ради. Участь у тренінгах та індивідуальні консультації координаторів допомогли представникам молоді Перечина остаточно сформувати структуру і задачі цього органу, скласти власне Положення про нього. Протягом проведення тренінгових модулів Перечинська міська рада підтримала створення Молодіжної ради у місті.

До сьогодні молодь встиг згенерувати свій перший проєкт за підтримки Агентством США з міжнародного розвитку  – «М2 чистоти» («Квадратний метр чистоти»). Він передбачає акції із прибирання сміття на території Перечинської ОТГ, тренінги з еко-грамотності, сортування відходів, принципів повторного застосування речей і матеріалів та скорочення споживання.

Наприкінці лютого 2020 року у місті відкрили Молодіжний хаб «Хижа». Тепер активісти Молодіжної ради Перечинської ОТГ сподіваються, що їм вдасться відкрити схожі простори в усіх населених пунктах громади.

Тячів

Місто, розташоване на самому кордоні з Румунією на півдні Закарпатської області. Найвіддаленіше від обласного центру серед інших учасників навчальної програми Київського Діалогу. Населення – близько 9 тисяч осіб. Тячів є центром однієї із двох перших об’єднаних територіальних громад Закарпаття.

Місто має значний досвід міжнародного партнерства. Його влада активно співпрацює з громадськими активістами і висловлює потребу залучити якомога більше молоді до цього процесу. Керівництво міста готове надавати ресурси для втілення ідей молодих людей щодо розвитку громади, зацікавлене у створенні кадрового резерву міської ради із числа активної молоді. Однак для реалізації цього тутешнім молодіжним активістам раніше бракувало знань та досвіду у проєктному менеджменті, стратегуванні та організації громади.

По завершенню навчальної програми Київського Діалогу у Тячеві створили Молодіжну раду. Нині орган працює над проєктною заявкою із створення медіашколи у місті та залученням Британської ради до реалізації ініціатив молоді.

Наприкінці лютого 2020 року у Тячеві відкрили Молодіжний хаб.

Хуст

Третє за кількістю населення місто регіону (майже 29 тисяч осіб). Розташоване на півдні Закарпатської області. Влада міста перед початком навчальної програми Київського Діалогу декларувала готовність працювати у сфері молодіжної політики, дослухатися до громадськості. Але після першого тренінгового модулю деякі учасники з Хуста виявили, що мають інші цілі у громадській діяльності, більше орієнтуючись на соціальні проєкти. Одна з учасниць переїхала з міста. Тож на другий модуль не вдалося зібрати команду з Хуста.

Першоджерела

1. 1. Національний склад населення. Всеукраїнський перепис населення 2001 року: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/
   
   
2. 2. Капітальні інвестиції за регіонами за 2010-2018 роки. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/ibd/kinv_r_rik/kinv_r_rik_u.htm (до переліку включено місто Київ; дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та за 2014-2018 роки без частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях)
   
   
3. 3. Чисельність населення та середня чисельність за періоди року. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/ds/kn/kn_u/arh_kn2019_u.html
   
   
4. 4. Валовий регіональний продукт у 2013-2017 роках. Державна служба статистики України:
   http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/04/zb_vrp_2017.pdf
   
   
5. 5. Рівень безробіття населення (за методологією МОП) за регіонами у 2018 році. Державна служба статистики: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/rp/rp_reg/reg_u/rbn_2018_u.htm
   
   
6. 6. Середня заробітна плата за регіонами за місяць. Державна служба статистики: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/reg_zp_m/reg_zpm_u/arh_zpm_u.htm
   
   
7. 7. Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Верховна Рада України: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19#n175
   
   
8. 8. Міфи про українську трудову міграцію до країн Вишеграду. ГО «Європа без бар’єрів»: https://europewb.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/Mify_trud_migrac.pdf
   
   
9. 9. Зовнішня трудова міграція населення України (за результатами модульного вибіркового обстеження). Державна служба статистики: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/bl/12/bl_ztm_2017_w.zip
   
   
10. 10. Чисельність населення та середня чисельність за періоди року. Державна служба статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2019/ds/kn/kn_u/arh_kn2019_u.html
    
    
11. 11. Міфи про українську трудову міграцію до країн Вишеграду. ГО «Європа без бар’єрів»: https://europewb.org.ua/wp-content/uploads/2019/04/Mify_trud_migrac.pdf